Жавохір Сіндаров

Жавохір Сіндаров — узбецький шахіст, який став гросмейстером у віці 12 років. У складі збірної Узбекистану виграв золото 44-ї шахової Олімпіади. Також він вигра Кубок світу з шахів 2025 року, а в 2026-му — Турнір претендентів, отримавши право зіграти з чинним чемпіоном світу з шахів Гукешем Доммараджу.

Ранні роки

Жавохір народився і місті Ташкент (Узбекистан) 8 грудня 2005 року в сім’ї бізнесмена та шкільної вчительки. Грати в шахи його навчив дід Коміл Сіндаров (віце-президент Шахової федерації Узбекистану). Шавохіру на той момент було всього чотири з половиною роки. Окрім Жавохіра, в сім’ї є ще троє хлопців (молодших братів Сіндарова, один з котрих (Ісломбек) також професійно займається шахами.

Шахова кар’єра

Жавохір Сіндаров почав показувати шаховий талант ще в дитинстві. У віці 5–6 років він уже перемагав на міських і регіональних турнірах.

У 2012 році він виграв чемпіонат Азії серед школярів у категорії до 7 років. Через два роки Сіндаров переміг на чемпіонаті світу серед школярів зі швидких шахів та бліцу в категорії до 9 років. Того ж турніру його брат Ісломбек здобув золото у категорії до 7 років.

Також у 2014 році Жавохір уперше виступив на чемпіонаті світу серед юніорів із класичних шахів, де посів 9-е місце. Тоді друге місце зайняв його співвітчизник Нодірбек Абдусатторов.

Шлях до звання гросмейстера

У 2017 році Сіндаров отримав звання міжнародного майстра. Наступного року він виконав першу норму гросмейстера на Меморіалі Алехіна.

Після другого місця на чемпіонаті світу серед юніорів його рейтинг перевищив 2500 пунктів. У жовтні 2018 року Сіндаров виконав третю норму гросмейстера на турнірі First Saturday і став другим наймолодшим гросмейстером в історії на той момент.

Офіційно звання гросмейстера ФІДЕ присвоїла йому у 2019 році.

Перші виступи на Кубку світу

На Кубку світу 2021 року Сіндаров, який був посіяний під 121-м номером, створив сенсацію, перемігши на тай-брейку Алірезу Фіруджу, який входив до десятки найкращих шахістів світу.

Після цієї перемоги він пройшов до 1/8 фіналу, де поступився Качперу Пйоруну.

На Кубку світу 2023 року Сіндаров знову здобув важливу перемогу — цього разу над Максимом Ваш’є-Лагравом. У наступному раунді він програв Арджуну Ерігаїсі.

Успішні виступи на міжнародних турнірах

На Азійських іграх Сіндаров здобув бронзову медаль в індивідуальних змаганнях зі швидких шахів, а також допоміг збірній Узбекистану посісти третє місце у командному турнірі.

Після цього він посів четверте місце на Qatar Masters Open, набравши 6½ очка з 9 і не програвши жодної партії.

На Великому швейцарському турнірі ФІДЕ він завершив змагання на восьмому місці з результатом 7/11. Єдиної поразки Сіндаров зазнав від Відіта Гуджратхі, який став переможцем турніру. Також він переміг Левона Ароняна.

Подолання рейтингу 2700

Після виступу на Великому швейцарському турнірі, його рейтинг ФІДЕ уперше у кар’єрі перевищив 2700.

На турнірі UzChess Cup Masters він посів п’яте місце та здобув перемогу над Нодірбеком Абдусатторовим.

Перемога на Кубку світу

У 2025 році Сіндаров почав працювати з тренером Романом Відоняком.

На Кубку світу він був 16-м сіяним і переміг Юй Ян’ї, Фредеріка Сване та Хосе Мартінеса Алькантару. У півфіналі він здолав Нодірбека Якуббоєва, а у фіналі переміг Вей Ї.

В фіналі було зіграно чотири партії, три з котрих завершилися нічиєю. В четвертій партії гра була рівною, допоки в цвейтноті Ван Ї не допустив грубу помилку.

Замість захисту короля Ван Ї взяв пішака на d4, сподіваючись, що в короля будуть вільні поля для втечі. Проте виявилось, що таким чином він втрачає туру після подвійного удару ферзя на останньому ході. Зрозумівши це, Ван Ї здався, а Сіндаров став володарем Кубка світу з шахів.

Завдяки цьому Сіндаров кваліфікувався на Турнір претендентів 2026 року. Також він став першим узбецьким переможцем Кубка світу та наймолодшим чемпіоном турніру в історії у віці 19 років, 11 місяців і 18 днів.

Перемога на Турнірі претендентів

На Турнірі претендентів 2026 року Сіндаров набрав 10 очок із 14 можливих і посів перше місце. Це стало найкращим результатом за всю історію турніру в сучасному форматі.

Одним з найцікавіших протистоянь став поєдинок між Сіндаровим та Фабіано Каруана в 4 турі турніру. Партія повністю (Каруана грав чорними, Жавохір — білими):

Каруана був заточений на агресивну атаку, проте точність ходів Сіндарова і успішна контргра змусили американського гросмейстера здатися на 36 ході.

Перемогу на турнірі Сіндаров забезпечив ще до завершення останнього туру та отримав право зіграти матч за звання чемпіона світу.

Після перемоги президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв нагородив шахіста орденом «Мехнат Шухраті».

Стиль гри

Свого часу, Сіндаров сказав: «Якщо я отримаю динамічну позицію з будь-яким кольором, я буду дуже щасливий». І це не дивно, так як він часто демонструє агресивний, динамічний стиль гри. Він регулярно тисне на суперника і змушує його помлятись. Жавохір любить жертви фігур і складні стратегічні позиції.

Особисте життя

Жавохір Сіндаров перебуває у стосунках із казахстанською шахісткою Бібісарою Асаубаєвою, яка є триразовою чемпіонкою світу з бліцу серед жінок.

У 2026 році обидва шахісти одночасно брали участь у Турнірах претендентів, які проходили на Кіпрі. Сіндаров змагався за право зіграти матч за світову шахову корону серед чоловіків, а Асаубаєва виступала у жіночому турнірі та посіла друге місце.

Попри насичений шаховий графік, Жавохір цікавиться спортом поза межами шахів. Він підтримує футбольний клуб «Барселона» та любить переглядати футбольні матчі у вільний час.

У підлітковому віці Сіндаров захоплювався комп'ютерними іграми, зокрема Counter-Strike, і міг проводити за грою багато годин. Однак у 2021 році він вирішив знову повністю зосередитися на шаховій кар'єрі.